Ізмаїл на Дунаї: європейське місто каналів, колоніальних фасадів і річкових панорам

Ізмаїл - могутній порт на рукаві Дунаю, де історія, архітектура й водне життя створюють атмосферу європейського міста на півдні України. Місто варте уваги не лише туристів знавців, а й тих, хто цінує історію та автентику унікальних локацій.

Чому Ізмаїл порівнюють з Братиславою та чим це місто унікальне, розповідає РБК-Україна.

Коли та як з'явилося місто

Ізмаїл - одне з найбільших українських міст на Дунаї, розташоване майже на кордоні з Румунією. Ізмаїл виник у 16‑му столітті за указом османського султана, хоча поселення існувало завжди - ще за часів генуезьких та молдавських поселень.

Місто переходило під владу Османської імперії, Росії, Румунії, а з 1991 року стало частиною незалежної України. 

Завдяки такій мультикультурній історії місто нагадує європейські дунайські порти - від Нові-Саду до Братислави.

Кафедральний собор Покрова Пресвятої Богородиці й придільна церква (фото: Вікіпедія)

Головна окраса Ізмаїла - набережна, яка тягнеться вздовж Дунаю і прикрашена сучасними скульптурами, зеленими зонами й оглядовими майданчиками.

Тут курсують прогулянкові катери, працює причал, а звідси ж відкривається краєвид на румунське містечко Тульча, що навпроти.

Архітектура міста - це мікс румунських, болгарських, османських і радянських стилів.

Особливо вирізняються стара водонапірна вежа, будівля Дунайського пароплавства, Свято-Покровський кафедральний собор, а також будівлі в колоніальному стилі біля центрального парку.

Вулички зі старими особняками та одно-двоповерховими будинками створюють атмосферу Центральної Європи.

Малая мечеть в Ізмаїлі (фото: Вікіпедія)

Місто каналів та мультикультурності

Ізмаїл - це також місто каналів: у деяких районах житлові масиви розташовані між відгалуженнями Дунаю, і є окремі човнові пристані, які використовують місцеві мешканці.

Це надає місту вигляду спокійного дунайського поселення з плавучими городами та приватними пристанями - майже як у дельті.

У регіоні співіснують українці, румуни, болгари, гагаузи, євреї - і кожен приніс свої традиції, музичні фестивалі, ремесла й гастрокультуру.

Кухня регіону - це багатство смаків: форшмак з дунайського оселедця, місцеві вина, каварма, плацинда, вареники - усе готується з душею та історією.

Церква Костянтина та Олени в Ізмаїлі (фото: Вікіпедія)

Що нагадує Європу:

• Дунаєм, який нагадує Братиславу, Відень чи Будапешт
• прогулянковою набережною з панорамами на річку
• мультикультурною архітектурою й атмосферою
• колоніальними будівлями та палацами ХІХ століття
• портовим життям у стилі європейських дунайських міст

Вас також може зацікавити:

• Що таке чан і чому вони в Україні почали набирати шалену популярність
• Які замки лишились поза очей мандрівників та туристичних маршрутів
• В яких країнах не використовують по батькові

Для написання цього матеріалу було використано такі джерела: Україна Інкогніта, Вікіпедія, Zahid.net, Новини Бессарабії.