Гроші на старість. Що буде з пенсіями в Україні і чому краще збирати самим
Головне:
-
Що таке солідарна пенсійна система?
-
Чому назрів перехід до накопичувальних пенсій?
-
Звідки можна знайти гроші на пенсійні накопичення?
-
Куди інвестувати ці кошти?
-
Який поштовх може дати пенсійна реформа для всієї економіки?
Уряд готується до старту пенсійної реформи, яку українська влада відкладала десятиліттями.
Про що мова? 1 серпня новий міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін повідомив, що уряд планує у коротко- (100 днів) та середньостроковій перспективах запровадити обов'язкову накопичувальну пенсійну систему.
На сьогодні в Україні діє солідарна система. Вона передбачає, що з усіх офіційно працевлаштованих громадян збирається єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який перераховується до Пенсійного фонду. Кошти надходять в "загальний котел", звідки фінансуються пенсії всім 10,3 млн пенсіонерів України (дані звіту Пенсійного фонду за перший квартал 2025 року). Ця система дісталася у спадок ще з радянських часів, коли все за всіх вирішувала держава.
Солідарність системи полягає у тому, що все офіційно працююче населення солідарно формує бюджет, з якого виплачуються кошти всім пенсіонерам. Ця система не передбачає ніякого накопичення або збереження вартості грошей у часі: щомісячні нарахування від ЄСВ одразу витрачаються на виплати пенсій.
Середній розмір пенсії в Україні у першому кварталі становив 6 341 гривень, в січні-березні фонд витрачав на виплату пенсій близько 63,5 млрд гривень в місяць. За весь перший квартал фонд витратив на виплату пенсій 190,7 млрд гривень, при цьому доходи від сплати ЄСВ (з урахуванням платежів від держави за колишніх працівників держструктур) становили 143 млрд гривень. Тобто надходження від сплати ЄСВ не покривають витрат на виплату солідарних пенсій.
Солідарна система могла б добре працювати, якби кількість працюючих-платників ЄСВ в 2-3 рази перевищувала кількість пенсіонерів. У такому випадку було би достатньо надходжень коштів для виплати пенсій. Ця система добре функціонувала в минулому, коли молоде населення за чисельністю значно перевищувало людей похилого віку.
"Коли запроваджували цю систему (більше 100 років назад), співвідношення працюючих і людей пенсійного віку було просто незрівнянним. Людей, які доживали до пенсії, було дуже-джуе мало і жили вони на пенсії від 5 до 10 років. Зараз ситуація кардинально інша", - каже голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру" Борис Кушнірук.
Фото: Число пенсіонерів перевищує 10 млн осіб, солідарна система не може їх забезпечити (Getty Images)
В сучасному світі, із розвитком медицини та загальним підвищенням рівня життя населення, кількість людей пенсійного віку стрімко зросла і тому солідарна система вже не витримує дисбалансу між витратами та доходами. "Практично в усьому світі, де є державне пенсійне страхування, так звана "солідарна пенсійна модель", вона всюди – шалено збиткова", - додає Кушнірук.
Ситуація в Україні – гірша за загальну тенденцію. Ще до початку повномасштабного вторгнення чисельність пенсіонерів була досить значною у порівнянні із працюючим населенням. З лютого 2022 року багато молоді виїхало закордон і ситуація ускладнилася ще більше. До цього варто додати високий рівень тіньової економіки, коли багато працюючого населення не сплачує ЄСВ.
Переваги накопичувальної системиДля вирішення фінансових проблем солідарної системи вже давно назріла необхідність подумати про запровадження накопичувальних пенсій. Ця система передбачає, що кожна людина із своєї заробітної плати робить внески на власний пенсійний рахунок, а не у "загальний котел". За десятки років до настання пенсійного віку на цьому рахунку накопичується значна сума коштів, яка потім використовується для виплати пенсії.
Щоб ці кошти з часом не втратили свою цінність, пенсійний фонд інвестує їх у фінансові інструменти, здебільшого в ті, які мають гарантовану дохідність та низький ризик. Накопичувальна пенсійна система дуже схожа на депозит, який відкривають, щоб зібрати кошти на купівлю житла чи освіту для дітей. Протягом багатьох років ви відкладаєте гроші на рахунок, за цей час банк інвестує ці кошти і повертає вам їх з відсотками по завершенню строку вкладу.
Кошти на накопичувальних пенсійних рахунках чітко слідують за їх власником. Навіть, якщо людина не доживе до пенсійного віку має бути можливість отримати їх у спадок, тоді як у солідарній системі вони розчиняються у "загальному котлі".
Із запровадження накопичувальної системи, солідарна модель не буде відмінена, тобто людина буде отримувати основну пенсію за солідарним принципом, а також доплату з накопичувального рахунку. Необхідність збереження солідарної системи пояснюється тим, що держава все-таки має забезпечити мінімальну пенсію для всіх, в тому числі, для громадян, які не змогли вести накопичувальні рахунки.
Державна накопичувальна пенсія – це другий рівень пенсійної системи, він був передбачений законодавством ще з 2004 року (рік прийняття закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Протягом 20 років багато урядів намагалися запровадити накопичувальну систему, але поки цього зробити не вдалося.
Існує ще й третій рівень – це теж накопичувальна пенсія, але вже на добровільних засадах, коли працююча людина самостійно обирає недержавний пенсійний фонд. Ця система вже працює в Україні. Дарія Марчак, яка до 1 липня обіймала посаду першого заступника міністра соціальної політики, повідомила, що чисельність користувачів приватними пенсійними фондами невелика, але вона зростає.
"Опція робити накопичення сьогодні вже є. В нас є близько 50 тисяч людей, які вже сьогодні отримують свою накопичувальну пенсію з недержавних пенсійних фондів", - казала вона в інтерв’ю "Радіо Свобода".
Джерела пенсійних накопиченьНа сьогодні Мінсоцполітики готує дизайн законопроекту щодо запровадження обов'язкової накопичувальної системи. Уряду треба дати відповідь на два ключових питання: якими будуть джерела наповнення індивідуальних пенсійних рахунків і куди будуть вкладатися ці гроші.
Кошти можна отримати двома шляхами – або підвищити рівень оподаткування заробітної плати (підняти ставку ЄСВ, яка нині складає 22%, чи запровадити новий податок), або відщепити від нинішнього ЄСВ частинку на накопичувальну пенсію. Перший підхід може призвести до зростання податкового навантаження і збільшення рівня тінізації економіки.
"Будь-яке навантаження на зарплату – це ще один значний стимул, щоб перевести людину на "чорну" зарплату або на "мінімалку плюс конверт", - пояснює РБК-Україна координатор "Економічної експертної платформи" Олег Гетьман.
Фото: Бюджет Пенсійного фонду залежить від числа працюючих за яких слпачуються податки (Getty Images)
Якщо частину ЄСВ, який зараз повністю спрямовується на покриття видатків солідарної системи, спрямувати на накопичення, тоді зросте дефіцит Пенсійного фонду, близько третини якого покривається із державного бюджету. У такому разі потрібно буде знайти додаткове джерело зовнішнього фінансування.
"Саме через це реформа завжди не вдавалася, бо відщепити 2% від ЄСВ – це ще збільшити дефіцит Пенсійного фонду на кілька десятків мільярдів гривень", - говорить Гетьман. Проте, наша країна, яка й так кожен рік отримує близько 40 млрд доларів зовнішньої допомоги, може попросити у партнерів ще один-два мільярди для проведення пенсійної реформи. Співрозмовник додає, що бізнес-середовище підтримає будь-які ініціативи держави, але без підвищення ставки ЄСВ.
Якщо навіть накопичувальні рахунки будуть запроваджені протягом найближчого часу, ефект від них можна буде побачити лише через 10-15 років, адже потрібен час для накопичення певних сум та їх інвестування. Тому обов'язкову накопичувальну пенсію зможуть отримати лише майбутні пенсіонери, нинішнє покоління людей на заслуженому відпочинку будуть забезпечуватися в рамках солідарного механізму.
Інвестування пенсій18 серпня під час презентації Програми діяльності уряду Улютін сказав, що головна проблема для запуску реформи - це пошук фінансового інструменту, в який будуть вкладатися кошти із накопичувальних рахунків. За наявності в Україні слабо розвиненого фондового ринку, єдиним інструментом є облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
"Ми пропрацьовували ОВПД, але по факту, моє особисте бачення, – це не зовсім працююча ситуація. Коли ми із публічних фінансів забираємо частину ресурсу і через будь-який пенсійний накопичувальний фонд вкладаємо (цей ресурс - ред.) в ОВДП, ми створюємо відкладену проблему", - сказав міністр. Улютін має значну експертизу у фінансових питаннях, адже у попередньому уряді він 5 років обіймав посаду першого заступника міністра фінансів.
Фото: Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін говорить, що уряд шукає інструмент, в який будуть інвестовані кошти пенсіонерів (Віталій Носач, РБК-Україна)
Проблема використання ОВПД полягає у тому, що хоча це і безпечний інструмент, проте він не створює економічного росту.
"Тому уряд хоче знайти якийсь тимчасовий механізм, доки в Україні не з’явиться достатньо широкий ринок інвестицій для пенсійних фондів, щоб вкладати в економіку, а не тільки в державний борг", - пояснив РБК-Україна директор з управління локальними активами інвестиційної групи ICU Григорій Овчаренко.
Якщо Пенсійний фонд триматиме значну частку активів в облігаціях уряду, тоді майбутній державний бюджет перетвориться на боржника пенсійної системи.
Особливо використання ОВДП викликає питання, якщо піти шляхом відрахування частки ЄСВ до накопичувальної системи. Збільшуючи дефіцит Пенсійного фонду, держава збільшує витрати на його покриття у держбюджеті, для чого вона випускає нові облігації, які купує той же Пенсійний фонд.
"Держава нічого від цього не виграє", - коментує економіст, керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський.
Розуміючи всі ці недоліки, в уряді думають над альтернативами. "Саме зараз ведеться робота в тому числі із міжнародними партнерами щодо винайдення фінансового тимчасового костиля, фінансового інструменту до того, як ми створимо нормально працюючий фінансовий ринок всередині країни", - сказав Денис Улютін на презентації програми уряду. Міністр додав, що такий інструмент має зберегти накопичення на пенсійних рахунках і захистити їх від інфляції.
Недержавні пенсійні фондиПриватні пенсійні фонди, які вже мають досвід роботи в Україні, можуть використовувати широкий спектр фінансових інструментів. Найбільш розповсюдженими з них є депозити та ОВДП. "Однак вони можуть вкладатися в будь-які фінансові інструменти в Україні та світі, наприклад, нерухомість, золото, іноземні акції чи облігації", - прокоментували в ICU, додаючи, що з початку повномасштабної війни Національний банк обмежив переказ коштів за межі Україні та можливість інвестувати у валютні ОВДП, але це тимчасово.
"В наших пенсійних фондах є такі самі інструменти, як і в західних пенсійних фондах, – від акцій Apple до провідних фондових індексів S&P та NASDAQ", - зазначив Григорій Овчаренко.
Фото: Недержавні пенсійні фонди можуть інвестувати кошти в інструменти найбільшого фондового ринку світу - США (Getty Images)
Згадуючи про державні облігації, співрозмовник зауважив, що в усіх попередніх проектах пенсійної реформи, на першому етапі переважна частка активів Пенсійного фонду мала вкладатися в ОВДП, щоб забезпечити стале зростання активів.
Час для запуску реформиПерехід до накопичувальних пенсій зараз – це дискусійне питання. Частина опитаних РБК-Україна економістів пропонує поки обмежитися модернізацією солідарної системи.
"Те, чим треба займатися на сьогодні, – це зберегти плавучість нинішньої пенсійної системи. До прикладу, треба переглянути розміри максимальних пенсій", - запропонував екс-радник президента з економічних питань Олег Устенко, додавши, що граничний розмір пенсій суддів та прокурорів можна обмежити 3-5 мінімальними пенсіями (3 038 гривень).
В солідарній системі можна зробити "умовно накопичувальні" рахунки, щоб кожен міг відслідковувати скільки коштів відраховується на його пенсію і на який її розмір він може розраховувати.
"Людина має бачити, які суми вона накопичує на пенсії і скільки її пенсія реально буде при виході. Це створить зацікавленість сплачувати ЄСВ", - запропонував Ілля Несходовський. Ще не склалися умови для запуску другого рівня пенсійної системи, адже немає працюючого фондового ринку, тобто куди вкладати накопичені кошти, вважає експерт.
З іншого боку, відсутність накопичувальної системи – це одна з причин не розвинутого в Україні фондового ринку. В ICU наголошують, що саме пенсійні фонди є найбільшими інвесторами у світі, наприклад, такі фонди з Канади є власниками значних об'єктів в Європі, таких як аеропорт Брюсселю чи Копенгагену.
"Враховуючи потенційні обсяги активів пенсійної системи, український пенсійний фонд за бажанням зможе інвестувати в аеропорти Польщі чи Франції, але до цього ми маємо розбудувати належну інфраструктуру у себе, в Україні", - зазначає Григорій Овчаренко.
До того ж, сьогодні Україна може попросити у партнерів коштів на реформування пенсійної системи. "Можливо, зараз і є те вікно можливостей, коли міжнародні партнери, які вже надають величезні суми, зможуть допомогти нам запустити накопичувальну систему", - коментує Олег Гетьман.
Останній аргумент суттєво додає шансів нинішній спробі уряду. Варто скористатися фінансовою та експертною допомогою від партнерів, щоб знайти джерело коштів, розробити чітку та прозору інвестиційну політику Пенсійного фонду, яка буде відповідати кращим практикам розвинутих ринків капіталу.