Мігранти із Кавказу і Азії? Як Україна закриватиме кадровий "голод"
Україна не планує масово залучати працівників з Кавказу чи Азії для покриття дефіциту кадрів, однак іноземці й надалі можуть працевлаштовуватися в країні.
Про це розповіла директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк в інтерв’ю РБК-Україна.
За словами Жовтяк, до повномасштабного вторгнення щороку видавали 16-20 тисяч дозволів на роботу іноземцям. Нині ж дефіцит кадрів відчутний, але лише 15% роботодавців готові брати іноземців - переважно у переробній промисловості та будівництві.
"Ситуація складна через мобілізацію, але ринок має сам себе збалансувати", - пояснила Жовтяк.
За її словами, вирішити проблему можна і без залучення мігрантів. Так, меблеве підприємство на Закарпатті, яке планувало запросити 160 працівників із Бангладеш, згодом почало працевлаштовувати внутрішньо переміщених осіб. Роботодавець надав їм житло, харчування та соціальний пакет.
Також, за словами очільниці служби зайнятості, держава підтримує бізнес через компенсаційні програми. Зокрема, роботодавці можуть отримати:
- 120 тис. гривень - за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю I групи;
- 80 тис. гривень - для II групи;
- 8 тис. гривень на місяць протягом 3 місяців - за працевлаштування ВПО (6 місяців - якщо людина має інвалідність).
"Якщо запропонувати людям гідні умови - житло, компенсацію оренди чи достойну оплату - вони залишаться працювати в Україні", - підсумувала Жовтяк.
Раніше РБК-Україна писало, що в Україні зберігається дефіцит кадрів, особливо у робітничих професіях та сферах виробництва, логістики, будівництва, агросектору, освіти та медицини. На 1 жовтня у службі зайнятості шукали роботу 143 тис. людей, а на порталі вакансій доступно майже 240 тис. пропозицій.
Найлегше працевлаштуватися у великих містах і їхніх околицях - Києві, Київській та Львівській областях, де високий попит на кадри. Найважче знайти роботу на прифронтових територіях - у Донецькій, Херсонській та Миколаївській областях кількість вакансій значно менша за число шукачів.