Захист лише для вразливих: як можуть змінити умови перебування українців у ЄС

У ЄС розглядають можливість звузити коло осіб, що мають право на виплати

Європейський Союз розглядає можливість знову продовжити тимчасові права на проживання та роботу для українців, які виїхали через війну. У разі ухвалення такого рішення програма може діяти вже шостий рік.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.

Читайте також: Українським біженцям можна видихнути: ухвалено важливе рішення в Європі

Головне:

• Механізм тимчасового захисту для українців у ЄС можуть обмежити та перетворити на статус для найбільш вразливих.
• Питання подальшого перебування 4,35 млн українців дипломати почнуть розглядати на технічній зустрічі вже цього тижня.
• Основна проблема - відсутність чітких процедур переходу на довгострокове проживання у більшості країн-членів ЄС.
• Єврокомісія наполягає на новому підході до тривалості та обсягу допомоги, навіть якщо війна триватиме.
• Німеччина та Польща залишаються основними країнами перебування українських біженців.

Що обговорюють у ЄС

За даними джерел видання, вже цього тижня дипломати та чиновники ЄС проведуть технічну зустріч, на якій розглянуть можливість подальшого продовження механізму тимчасового захисту, а також умови його застосування - зокрема, кого саме він стосуватиметься.

Йдеться про директиву про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive, TPD), яку активували у березні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вона дозволила мільйонам українців отримати доступ до проживання в ЄС без перевантаження системи притулку.

Наразі близько 4,35 млн українців користуються тимчасовим захистом у країнах ЄС. Понад чверть із них перебувають у Німеччині, 22,3% - у Польщі, ще майже кожен десятий - у Чехії.

Проблеми з переходом на постійний статус

Минулого року країни ЄС погодили рекомендації щодо поступового переходу українців до більш стабільного правового статусу - наприклад, через дозволи на проживання, пов’язані з роботою, навчанням або довгостроковим перебуванням.

Однак цей процес відбувається повільно та нерівномірно.

Як зазначається в документі, який зараз активно обговорюють, кількість переходів до інших статусів "залишається дуже низькою", а можливості для отримання альтернативного правового статусу суттєво відрізняються залежно від країни.

У деяких державах уже створюють механізми переходу, тоді як в інших такі процедури досі не визначені.

Які варіанти розглядають

Один із варіантів, який обговорюють ЄС, - звузити дію програми та перетворити її на більш обмежений статус. Йдеться про своєрідну "страхувальну сітку" для найбільш вразливих осіб або тих, хто не може отримати інший правовий статус.

Втім, такий підхід викликає юридичні та політичні питання.

Зокрема, обговорюється, чи має рішення ухвалюватися на рівні ЄС шляхом продовження директиви, чи державам-членам слід дозволити самостійно визначати, хто може отримати інший статус, а хто - потребує захисту.

Що кажуть у Єврокомісії

Спеціальна представниця Єврокомісії з питань українців у ЄС Ілва Йоганссон раніше заявила, що "п’яти років достатньо для тимчасового захисту" і потрібен новий підхід, навіть якщо війна триває.

За її словами, у разі продовження програми її формат має змінитися - зокрема, щодо тривалості та обсягу, а не просто продовжуватися у нинішньому вигляді.

Раніше РБК-Україна писало про проблеми українських біженців у США. Після зміни політики частина з них опинилася в правовій невизначеності - без чіткого статусу, дозволів на роботу та з ризиком депортації, попри те, що вони легально перебувають у країні.

Також ми розповідали про масштабну операцію в Польщі проти нелегальної міграції. Правоохоронці затримали понад 140 іноземців, серед яких найбільше українців. Частині з них, зокрема 91 громадянину України, вже ухвалили рішення про примусове повернення на батьківщину.