Бронь та відстрочка неможливі? Юрист розкрив деталі про тих, кого перевели в резерв

Резервіст з відстрочкою – чи можливо це та що каже законодавство?

До оперативного резерву залучають тих, хто має досвід військової служби і кого можуть залучити до виконання задач у разі потреби. Іноді кажуть, що забронюватися і отримати відстрочку, перебуваючи в резерві, неможливо.

Як формують оперативний резерв та чи справді цей статус заважає отримати бронювання й оформлювати відстрочку, якщо для неї є законні підстави, юрист адвокатського бюро "Романа Сацика" Ярослав Хлівний розповідає в коментарі для РБК-Україна.

Читайте також: Статус "оперативний резерв" у "Резерв+": МОУ роз'яснило, кого це стосується і що означає

Головне:

• Хто перебуває в оперативному резерві: До нього зараховують осіб із досвідом служби, придатних за здоров’ям та характеристиками.
• Бронювання: Закон не забороняє бронювати резервістів, проте на практиці ТЦК можуть відмовляти особам із дефіцитними спеціальностями або з ОР-1.
• Відстрочка: Подання заяви на відстрочку не є підставою для виключення з резерву – ці статуси можна мати одночасно.
• Правовий режим: Резервіст із відстрочкою залишається на обліку, але не підлягає призову на період дії відповідних документів.

Оперативний резерв – що треба знати і чи можна отримати бронь та відстрочку (інфографіка РБК-Україна)

Що таке оперативний резерв і хто до нього потрапляє?

Згідно з нормами чинного законодавства, оперативний резерв — це база кадрів, що складається з людей, які вже мають за плечима досвід військової служби. Ярослав Хлівний цитує положення частини 1 статті 26-2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

"В особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов’язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно–психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві", – зазначає фахівець.

Як пояснює юрист, такий резерв формується переважно з колишніх військовослужбовців, які можуть бути оперативно залучені у разі потреби. Також він звертає увагу на існуючий на практиці поділ:

"Окремо слід зазначити, що на практиці використовується поділ на резерв першої (ОР–1) та другої (ОР-2) черги. Водночас такий поділ прямо не закріплений у законі, а застосовується в межах організації мобілізаційної роботи", – каже він.

Якщо в резерві, то забронюватися неможливо?

Це питання часто турбує працівників критично важливих підприємств. Для відповіді юрист звертається до статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

"Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо вони є необхідними для забезпечення функціонування зазначених органів та підприємств", – пояснює адвокат АБ "Романа Сацика".

Закон не встановлює жодних обмежень щодо бронювання осіб залежно від їх перебування в оперативному резерві. Отже, сам по собі статус резервіста не є підставою для відмови у бронюванні, каже Хлівний. Проте фахівець застерігає щодо реального стану справ:

Водночас на практиці органи державної влади можуть відмовляти у бронюванні осіб, які:

• належать до оперативного резерву першої черги;
• мають дефіцитні військово-облікові спеціальності;
• або вже визначені для доукомплектування військових частин.

"Такі випадки пов’язані не з прямою нормою закону, а з особливостями застосування мобілізаційного законодавства та потребами Збройних Сил України", – деталізує Ярослав.

Чи виключать з резерву, якщо є відстрочка?

Поширену думку про те, що заява на відстрочку автоматично припиняє статус у резерві, юрист спростовує.

Він наголошує, що перебування у військовому резерві – складова виконання військового обов’язку, що вказано в частині 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

"Військовий обов’язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття та проходження військової служби, виконання військового обов’язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку", – пояснює співрозмовник.

Таким чином, законодавство чітко розмежовує два різні правові режими: перебування в оперативному резерві (як обліковий статус особи) та наявність відстрочки (як тимчасову заборону на призов під час мобілізації).

"Наявність підстав для відстрочки та подання відповідної заяви до ТЦК та СП не припиняє статус резервіста і не тягне виключення з оперативного резерву. При цьому така особа продовжує перебувати у військовому обліку та резерві, але не може бути призвана на військову службу під час мобілізації на період дії відстрочки (за умови належного оформлення документів)", – резюмує юрист.

Раніше повідомлялося, що означають нові сповіщення в Резерв+ і чи вважаються вони врученням повістки.

Також РБК-Україна розпитало юриста, що робити, якщо Резерв+ не підтягує актуальні дані й чи можуть через це раптово мобілізувати.