Командир ігнорує рапорт. Що робити військовому, якщо не дозволяють звільнитися
Куди звертатись, якщо за наявності законних підстав для звільнення процес не запускають
Наявність законних підстав для звільнення з лав ЗСУ ще не гарантує швидкого повернення до цивільного життя. Нерідко військові, які навіть мають "залізні" причини для демобілізації, стикаються з відмовами.
Що робити, якщо вас не звільняють навіть за наявності законних підстав, в коментарі РБК-Україна розповідає військова адвокатка Тетяна Козян.
Читайте також: "Підстав недостатньо". Як ВЛК блокують звільнення військових з пораненнями та що робитиГоловне:
- Адміністративний бар’єр: найчастіше звільнення затягується не через брак підстав, а через ігнорування та формальний розгляд рапортів командирами.
- Дистанційні суди: оскаржити бездіяльність керівництва можна без відриву від служби – через систему "Електронний суд" або за допомогою адвоката.
- Обов’язкова фіксація: першочерговий крок бійця – офіційна реєстрація рапорту з отриманням вхідного номера для фіксації дати звернення.
- Порушення прав дитини: затягування звільнення батька, який виховує дитину з інвалідністю, є прямим проявом протиправної бездіяльності владних повноважень.
- Комбінований захист: найефективніше діяти комплексно – паралельно подавати скарги до вищих штабів, позов до суду та звернення до Військового омбудсмана.
Не звільняють із ЗСУ попри законні підстави: що робити? (інфографіка РБК-Україна)
Закон України чітко окреслює перелік сімейних обставин та медичних показань, які дають право на звільнення зі служби під час воєнного стану. Проте людський фактор на місцях часто перетворює законну процедуру на випробування.
"Так, на практиці трапляються випадки, коли військовослужбовець має всі передбачені законом підстави для звільнення з військової служби (зокрема, у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю до 18 років за відсутності інших осіб, зобов’язаних здійснювати догляд), однак процес фактичного звільнення затягується або не відбувається належним чином", – підтверджує адвокатка.
У більшості випадків проблема криється у специфіці внутрішнього документообігу та небажанні відповідальних осіб ухвалювати рішення.
Найчастіше проблеми виникають не через відсутність правових підстав, а через адміністративні перепони: неналежний або формальний розгляд рапортів, відсутність рішень або будь-котрого зворотного зв’язку з боку командування, каже адвокат.
Тоді рапорт як офіційна форма звернення військового відповідно до правил діловодства ЗСУ підлягає обов’язковому розгляду у встановлені строки, а його ігнорування фактично є проявом бездіяльності.
"Саме тому нерідко виникає ситуація, коли військовий змушений додатково звертатися зі скаргами до вищих штабів або до суду, бо первинне звернення у формі рапорту фактично залишається без розгляду", – зазначає Тетяна Козян.
Коли йдеться про соціально вразливі категорії, наприклад, про опіку над хворою дитиною, мовчання командира переходить із площини дисципнінарного проступку у площину порушення конституційних прав, звертає вона увагу.
Рапорт військовослужбовця – це офіційний документ та форма реалізації його конституційного права на соціальний захист. Ненадання відповіді на рапорт протягом встановленого законом терміну є класичним проявом адміністративної бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
"Враховуючи, що підставою для звільнення є виховання дитини з інвалідністю, таке ігнорування не лише порушує норми військового діловодства, а й ставить під загрозу право дитини на належний догляд та захист Батьківщини через зміцнення тилу. Повторний розгляд рапорту за рішенням суду – це не просто формальність, а обов'язок командира усунути порушення прав підлеглого та членів його сім'ї", – наголошує експертка.
Алгоритм боротьби: як подолати людський факторЯкщо військовий розуміє, що його рапорт свідомо ігнорують, залишатися в режимі очікування немає сенсу. Юристка рекомендує запускати багатовекторний план захисту.
"Навіть якщо закон прямо передбачає право військового на звільнення, на практиці його реалізація нерідко ускладнюється через бюрократію, людський фактор, затягування розгляду документів або відсутність належних рішень з боку командування. Тоді доцільно діяти комплексно", – зазначає фахівець.
Вона деталізує: найголовніше – офіційно зареєструвати рапорт із повним пакетом документів та отримати вхідний номер. Якщо відповіді немає або строки затягують, фіксуйте цю бездіяльність командування – її можна оскаржити.
Варто використовувати відразу кілька шляхів для звільнення, кажуть адвокати (фото: Getty Images)
Наступним кроком є вихід за межі своєї військової частини для пошуку справедливості.
"Наступним етапом може бути подання скарг до вищого командування, звернення до органів військового управління та контролю. Якщо ці заходи не дають результату, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду для захисту свого права на звільнення та оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень", – роз’яснює Тетяна Козян.
Суд онлайн та Офіс Військового омбудсманаДля захисту своїх прав у суді бійцю необов'язково залишати позиції чи місце дислокації. Сучасні інструменти дозволяють вести процес повністю в дистанційному режимі.
Звернутися до суду може здійснюватися і дистанційно. Наприклад, подати документи через систему "Електронний суд", надіслати позовні матеріали поштою або вести справи через представника – адвоката.
"На практиці саме електронний формат або адвокатське представництво є найбільш ефективними, оскільки дозволяють не переривати військову службу", – підкреслює захисниця.
Додатковий інструмент захисту прав – Офіс Військового омбудсмана. Туди можуть звертатися військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані під час зборів, члени добровольчих формувань територіальних громад, особи, залучені до руху опору, окремі категорії правоохоронців під час бойових дій, а також їхні представники.
"Омбудсман не замінює суд чи командування, а виконує функцію додаткового контролю за дотриманням прав. Його ефективність – у можливості оперативного реагування на порушення та сприянні їх усуненню", – розповідає правниця.
Лише поєднання всіх наявних юридичних та державних важелів здатне зсунути справу з мертвої точки, вважає вона. Тож найкраще діяти комплексно: подавати рапорти й скарги вищому керівництву, звертатися до суду чи адвоката, а також залучати Офіс Військового омбудсмана.
"Саме сукупне застосування цих механізмів дозволяє подолати ситуації, коли формально право на звільнення існує, але його реалізація фактично блокується на рівні управлінських процедур або бездіяльності посадових осіб", – підсумовує Тетяна Козян.
Відзначимо, часто буває, що відстрочку від служби за одними критеріями надати можуть, а звільнитися із ЗСУ за тими самими підставами вже не можна. Ми писали, як однакові підстави працюють по-різному.
Також пропонуємо почитати, чи можна звільнитися з ЗСУ по догляду за батьками, коли вже мобілізували.