У Раді знайшли ще одне джерело фінансування для єВідновлення

Грошей з держбюджету та від партнерів не вистачає. Звідки залучать новий ресурс?

Державних і міжнародних коштів недостатньо, щоб швидко забезпечити житлом усіх українців, які втратили домівки через війну. У Раді пропонують залучити місцеві бюджети.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на ефір Новини.LIVE.

Читайте також: Кабмін виділив ще 2 млрд гривень на "єВідновлення": яку компенсацію можна отримати

Голова парламентського комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Олена Шуляк пояснила, що механізм компенсацій за пошкоджене та зруйноване житло працює вже три роки, однак його ефективність напряму залежить від наявності фінансування.

За її словами, держава продовжує шукати додаткові ресурси як серед міжнародних партнерів, так і на рівні місцевих бюджетів, оскільки сам факт видачі житлового сертифіката без реального фінансового наповнення не вирішує проблему людей.

Шуляк нагадала, що парламент ще на початку повномасштабного вторгнення ухвалив законодавство, яке дозволяє українцям отримувати компенсації за пошкоджене або повністю зруйноване житло. Йдеться як про житлові сертифікати, так і про фінансування відбудови приватних будинків чи ремонту пошкодженого житла.

Частину коштів для програми вже залучають міжнародні партнери. Зокрема, Світовий банк підтримує напрям компенсацій за пошкоджене житло, а Банк розвитку Ради Європи допомагає фінансувати сертифікати для людей, чиї будинки були повністю зруйновані.

Як до програм хочуть залучати місцеві бюджети

Водночас, за словами Шуляк, до програм можуть активніше долучатися й органи місцевого самоврядування. Подібна модель уже працює в межах програми єОселя, коли окремі міста та області компенсують частину першого внеску або відсоткової ставки для певних категорій громадян.

Серед прикладів вона назвала Кривий Ріг, Тернопіль і Миколаїв.

Окремий потенціал, за словами депутатки, є у бюджетах громад із тимчасово окупованих територій, які продовжують отримувати надходження від зареєстрованих там підприємців та бізнесу.

Як приклад Шуляк навела частину громад Луганської області. Там людям уже виділяють по 250 тисяч гривень на перший внесок за програмою єОселя, а Сєвєродонецька адміністрація запустила програму для ВПО віком 60+.

"Там максимально долучаються до того, щоб бюджети цих тимчасово окупованих громад йшли для того, щоб вирішувати житлове питання. Тут важливо дослідити і подивитися, яким чином люди саме з громад ТОТ можуть отримати з бюджетів цих громад відповідне фінансування", - пояснила депутатка.

Вона також зазначила, що посадовці громад із ТОТ продовжують працювати, попри окупацію, і часто самі є переселенцями.

Що пропонують для прифронтових територій

Ще одним напрямом підтримки може стати будівництво житла для мешканців окупованих міст в інших регіонах України. Як приклад Шуляк згадала спільний проєкт Маріуполя та Білої Церкви, де планують створити окремий квартал для маріупольців.

Окремо в парламенті працюють над механізмом компенсацій для прифронтових і фактично повністю зруйнованих населених пунктів, де неможливо проводити стандартне обстеження кожного будинку.

Для цього у 2024 році зареєстрували законопроєкт №11444. Документ передбачає можливість визнавати непридатними для проживання не окремі квартири чи будинки, а цілі вулиці, квартали або населені пункти. Це дозволить людям швидше отримувати житлові сертифікати без додаткових процедур.

За її словами, ухвалення цього законопроєкту важливе і для самих прифронтових громад, де комісії не мають витрачати час на процедури, результат яких очевидний через масштаб руйнувань.

"Будемо сподіватися, що цей законопроєкт вийде до сесійної зали найближчим часом", - підсумувала Шуляк.

Також в Україні з 2022 року діє програма компенсацій роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Бізнес може отримувати виплати у розмірі мінімальної зарплати за кожного найнятого ВПО.

За даними Державного центру зайнятості, у 2024-2025 роках програмою щороку користувалися близько 7,1 тисячі роботодавців.