Виплати за загиблого військового. Як їх ділять між родичами й коли бувають проблеми

Виплати за загиблого військового. Як їх ділять між родичами й коли бувають проблеми

Як діє закон та що варто знати про особисте розпорядження захисника

Грошова допомога при загибелі захисника – спроба підтримки батьків, дружин та дітей, які втратили свою головну опору. Розмір виплати та саме право на її отримання напряму залежать від певних обставин.

Юристка юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Олександра Капітула в коментарі РБК-Україна детально розібрала правові нюанси призначення цієї допомоги.

Читайте також: Звання Героя України посмертно. Які виплати та пільги отримують родичі

Головне:

  • У разі загибелі військового під час виконання бойових завдань його родина має право на допомогу від держави у розмірі 15 мільйонів гривень.
  • Якщо розпорядження немає, вся сума ділиться рівними частинами між членами сім’ї, батьками та утриманцями.
  • Навіть за наявності розпорядження закон захищає неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків та вдову/вдівця – вони мають право на обов'язкову частку (50% від того, що належало б за законом).
  • Захисник може заздалегідь скласти особисте розпорядження та самостійно визначити, кому і в яких частках дістануться гроші.
  • Держава може відмовити у виплаті, якщо військовий загинув через алкогольне чи наркотичне сп'яніння, вчинення злочину або самогубство.

Виплати за загиблого військового: що треба знати (інфографіка РБК-Україна)

15 мільйонів та воля військового: варіанти розподілу коштів

Найчастіше під час воєнного стану, коли йдеться про одноразову допомогу, мається на увазі виплата за загибель воїна під час виконання обов’язків військової служби. На сьогодні вона становить 15 мільйонів гривень.

Як пояснює юрист, на практиці є два варіанти розподілу цих грошей між родичами.

Варіант №1: Особисте розпорядження

Це відносно нова, але дуже важлива норма. Військовослужбовець може сам визначити, хто саме і в яких частках отримає гроші після його смерті.

"Якщо таке розпорядження складене, кошти виплачуються саме вказаним у ньому особам", – зазначає Олександра Капітула в розмові з РБК-Україна.

Проте навіть воля захисника не є абсолютною, адже закон захищає найбільш вразливих членів родини через так звану обов'язкову частку.

"Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої особи", – підкреслює експертка.

Вони мають право на 50 відсотків тієї частки, яка належала б їм за законом, якби розпорядження не було. За словами юриста, цей пункт іноді призводить до судових спорів – особливо коли на гроші претендують родичі, які роками не спілкувалися із загиблим.

Варіант №2: Якщо розпорядження немає

У такому випадку виплати діляться рівними частинами між членами сім’ї, батьками та утриманцями загиблого за законом.

Право на кошти мають дружина або чоловік, діти (включаючи усиновлених чи зачатих за життя військового), батьки (якщо вони не були позбавлені батьківських прав) та онуки, якщо їхні батьки вже померли. Також на виплату можуть претендувати цивільні чоловік чи дружина, якщо факт проживання однією родиною встановлено судом.

Коли допомогу не виплачують та як вирішуються спори

Далеко не кожна справа є простою. Олександра Капітула зауважує, що уповноважені органи ретельно перевіряють кожну ситуацію, і в законі чітко прописані випадки, коли ОГД не призначається.

"Наприклад, якщо смерть стала наслідком вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, навмисного спричинення тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або ж самогубства", – зауважує юристка.

Гроші також не виплатять, якщо для їх отримання подали завідомо неправдиві дані.

Окрім конфліктів між родичами через право на виплати, трапляються й неправомірні відмови з боку державних органів – через помилки в документах або суб'єктивне трактування причин смерті. У таких випадках захистити права можна лише через суд.

Що робити, якщо військовий зник безвісти

Окрема складна категорія – коли захисник офіційно вважається зниклим безвісти. Тоді рідні не можуть отримати статус сім’ї загиблого та оформити ОГД, поки факт смерті не буде підтверджено юридично.

Якщо є обґрунтовані докази загибелі людини, родичам потрібно звертатися до суду із заявою про оголошення особи померлою. Лише після того, як рішення суду набере чинності, сім'я зможе реалізувати право на допомогу.

Наприкінці юристка наголошує, що складання особистого розпорядження є одним із найважливіших кроків, які військовий може зробити вже зараз. Це забезпечує юридичну визначеність, мінімізує майбутні сварки між близькими та гарантує, що держава максимально врахує волю самого захисника

Раніше в Міноборони пояснили, хто і як може отримати виплати, якщо військовий зник безвісти або в полоні.

Також у лютому 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроект №13646, який змінює правила виплат для родин зниклих безвісти військових після підтвердження їхньої загибелі. Нововведення викликали обурення серед сімей захисників. РБК-Україна з'ясувало, що саме передбачають ці зміни та чи дійсно вони обмежують права близьких зниклих безвісти бійців.