Церкви, меми та чати: як Росія намагається впливати на українських біженців у Європі

Соціологи розповіли про приховані методи маніпуляцій зі сторони РФ щодо українців в ЄС

Росія вибудувала в країнах Європейського Союзу розгалужену систему гібридного впливу на українських біженців та громади. Вона охоплює церковні, інформаційні, культурні, громадські та політичні канали, які працюють як єдина мережа та взаємно підсилюють один одного.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати соціологічного дослідження Інституту національної стійкості та безпеки (НУ "ІНСБ") на тему "Система російського гібридного впливу на українців в ЄС: наративи, канали, загрози".

Головне:

Суть мережі: РФ створила в країнах ЄС розгалужену гібридну систему з 6 каналів та 6 наскрізних наративів для впливу на українських біженців. Ця мережа працює як єдиний механізм.
Чому РПЦ є лідером: Через умови Томосу ПЦУ не може створювати громади за кордоном, тому біженці у складних обставинах ідуть до церков РПЦ. Там їм пропонують психологів, юристів та перекладачів, але часто за українськими вивісками ховаються громадяни РФ.
Масштаби дезінформації: Найшвидшим інструментом впливу стали Telegram-канали. У першому кварталі 2026 року кількість дезінформаційних наративів подвоїлася порівняно з минулим роком.
Робота за віковими групами: Для молоді до 25 років пропаганду просувають через TikTok. Найбільш вразливими назвали ізольованих молодих чоловіків, а найбільш стійкими до впливу виявилися жінки середнього віку.
Географія впливу: Найсильніша мережа РФ діє в Італії та Німеччині, де фіксують масові цифрові операції. Найменший вплив зафіксовано в Польщі завдяки мовній близькості, високій зайнятості українців та розвиненій мережі капеланів ПЦУ.

Як працює російська мережа впливу

За словами директорки Інституту національної стійкості та безпеки, професорки КНУ імені Тараса Шевченка Рени Марутян, дослідники виявили єдину систему російського впливу, яка складається із шести основних каналів та шести наскрізних наративів.

"Ми визначили, що існує єдина мережа російського гібридного впливу на українські громади за кордоном із шести каналів і шести наскрізних наративів. Структурний хребет цієї мережі - церковний канал, який поєднує багато складових: освіту, юридичну допомогу, психологічну підтримку", - заявила Марутян.

Дослідження показало, що найбільш впливовими каналами залишаються:

церковні структури;
псевдоукраїнські організації;
академічно-культурні проєкти;
цифрова дезінформація;
побутові та соціальні контакти;
політичне лобіювання через проросійські сили в ЄС.

На думку авторів дослідження, ці інструменти не працюють окремо, а формують єдину систему впливу.

Читайте також: Тенденція вражає. Як розмір виплат впливає на працевлаштування українців в ЄС Чому головним каналом назвали Російську православну церкву

Дослідники вважають, що саме церковний канал є основою всієї мережі.

Марутян пояснила, що багато українців після вимушеного переїзду до країн ЄС опиняються у складній життєвій ситуації та шукають підтримки. Часто вони звертаються саме до релігійних громад.

"Основним каналом російського впливу на наших людей за кордоном є РПЦ. На жаль, за умовами Томосу, ми не можемо формувати свою мережу ПЦУ в інших країнах. Тому значна частина біженців йде до російських церков", - зазначила вона.

За її словами, у таких громадах людям пропонують психологічну підтримку, консультації священників, допомогу юристів і перекладачів. Однак нерідко за українськими вивісками працюють громадяни РФ.

Керівниця Лабораторії соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки Катерина Настояща пояснила це явище так званим "нормалізованим парадоксом".

"Людина розуміє, що це ворожа церква, але вона розділяє релігію та політику. Так працює нормалізуваний парадокс", - зазначила соціологиня.

Telegram став наймасовішим інструментом впливу

Окрему увагу дослідники приділили цифровій дезінформації. Саме цей напрямок названо найшвидшим та наймасштабнішим каналом російського впливу. Значну роль відіграють Telegram-канали, які українці за кордоном часто використовують як основне джерело інформації.

Згідно з результатами дослідження, російські інформаційні кампанії активно адаптуються під різні аудиторії.

Серед ключових наративів:

"Україна не цінує своїх";
"Захід втомився від України";
"У росіян та українців спільне минуле";
"Повернення в Україну не має перспектив".

За даними дослідників, у 2024-2026 роках зафіксовано 77 інформаційних операцій російської пропагандистської групи Storm-1516, з яких 35 були спрямовані безпосередньо проти України.

Крім того, у першому кварталі 2026 року кількість відповідних дезінформаційних наративів фактично подвоїлася порівняно з аналогічним періодом минулого року.

На кого спрямовані різні канали впливу

Дослідники наголошують, що універсальної моделі впливу не існує. Для різних вікових та соціальних груп використовуються різні інструменти.

Для молоді до 25 років основними каналами є TikTok, меми та ігровий контент. Через них поширюються деполітизовані меседжі на кшталт "усі однакові" або "політика - це бруд".

Найбільш вразливою групою визнані молоді чоловіки, які перебувають у соціальній ізоляції.

Для жінок середнього віку використовуються дитячі гуртки, батьківські чати та різноманітні психологічні тренінги. Водночас саме ця категорія українців демонструє найвищий рівень стійкості до російського впливу.

Чоловікам середнього віку найчастіше нав'язують тези про те, що "Україна не цінує своїх громадян", а також використовують теми мобілізації та професійної нереалізованості за кордоном.

Для людей старшого віку основними інструментами залишаються телебачення, церковні громади та ностальгійні розповіді про "спільне минуле".

Читайте також: Де українців чекають найбільше: топ країн Європи з дефіцитом кадрів у 2026 році Де російський вплив найсильніший

Дослідження показало, що найбільш потужна мережа впливу діє в Італії.

Там функціонує 75-85 парафій Російської православної церкви, а також активно використовуються культурні та освітні проєкти.

У Німеччині та Франції основний акцент зроблено на цифрових операціях та інформаційних кампаніях. У Німеччині також діє одна з найбільших мереж парафій РПЦ - від 150 до 160 громад.

Бельгія, попри невеликі масштаби, залишається важливою через близькість до штаб-квартири НАТО та інституцій ЄС.

Найменший рівень російського впливу зафіксовано в Польщі. Дослідники пояснюють це мовною близькістю українців і поляків, високою зайнятістю українських біженців, обмеженням діяльності російських медіа та розвитком української капеланської мережі.

Який висновок зробили дослідники

Автори дослідження наголошують, що боротьба з окремими проявами російського впливу не дає результату, оскільки система працює як єдина мережа.

Після блокування одного каналу активізуються інші. Як приклад наводиться ситуація після закриття проросійського ресурсу Voice of Europe у Чехії, коли частина діяльності перемістилася до Telegram.

Тому, на думку дослідників, протидія також має бути комплексною, скоординованою та мережевою.

Зазначимо, дослідження проводилося Лабораторією соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки у лютому-квітні 2026 року. Було проведено 100 глибинних напівструктурованих інтерв'ю з українцями у Бельгії, Франції, Італії, Німеччині та Польщі.

Нагадаємо, Єврокомісія готує нові правила підтримки українських біженців у ЄС після завершення дії режиму тимчасового захисту в березні 2027 року. Серед можливих нововведень - вибірковий підхід до надання захисту, зокрема обмеження для чоловіків призовного віку.

Водночас окремі країни вже посилюють вимоги до біженців через скорочення соцвиплат і прив'язку допомоги до працевлаштування. Україна виступає за збереження захисту для громадян, які перебувають у ЄС законно, але зацікавлена у добровільному поверненні своїх громадян додому.