Пошкоджені та знищені будинки в Києві. У Раді пояснили, хто і куди повинен вносити дані

Пошкоджені та знищені будинки в Києві. У Раді пояснили, хто і куди повинен вносити дані

Щоб програма "єВідновлення" працювала, зусиль необхідно докласти не лише власникам житла

Регулярні ворожі обстріли нищать чи пошкоджують чимало будинків у Києві та інших містах України. Тож у Верховній Раді пояснили, як і куди збираються всі дані про такі випадки.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на інформацію голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк.

Головне:

  • Єдиний держреєстр: в Україні діє спеціальний Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) - як верифіковане джерело інформації про такі факти.
  • Відповідальність "на місцях": дані про пошкоджені будинки як у Києві, так і в інших містах мають вносити та перевіряти органи місцевої влади (це важливо для програми "єВідновлення").
  • Як формуються дані: власники житла надсилають заяви через "Дію", після чого спеціальні комісії при ОМС зобов'язані перевірити об'єкти впродовж 30 днів.
  • Кількість заяв: станом на середину липня у РПЗМ зафіксовано понад 400 тисяч заяв на компенсацію (найбільше - у Донецькій, Харківській, Київській, Херсонській та Запорізькій областях).
  • Якість наповнення: проблема полягає не у відсутності системи обліку, а в повноті та якості внесення даних місцевою владою (від чого залежить оцінка руйнувань і планування фінансування).
Хто і куди вносить дані про пошкоджені та знищені будинки

Нардеп нагадала, що в Україні діє єдине державне верифіковане джерело інформації про пошкоджене та знищене житло - Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).

Дані про пошкоджені будинки як у Києві, так і в інших містах, має вносити та перевіряти місцева влада.

Шуляк зауважила, що без реєстрації об'єкта в цій системі не може працювати програма компенсацій за пошкоджене та знищене житло "єВідновлення".

Чи потрібен Києву окремий реєстр

За словами голови комітету ВРУ, дискусії про те, що Київ нібито не має єдиного переліку пошкоджених будинків, не повинні зводитися до створення ще одного окремого реєстру.

Адже на державному рівні такий інструмент уже створено - це Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).

Шуляк зауважила, що його створення передувало старту програми компенсацій "єВідновлення", заяви до якої українці почали подавати ще з травня 2023 року.

Отже, Київ має вносити до реєстру адреси пошкоджених будинків, інформацію про характер руйнувань і технічний стан об'єктів.

Причому перед внесенням ці дані повинні бути перевірені та верифіковані.

Після цього, за словами нардепа, профільне міністерство може використовувати інформацію з реєстру для:

  • аналізу масштабів пошкоджень;
  • формування статистики;
  • планування подальшого відновлення.

За таким самим принципом мають працювати всі міста і регіони України.

Читайте також: Кабмін виділив ще 2 млрд гривень на "єВідновлення": яку компенсацію можна отримати Скільки заяв на компенсацію вже зафіксовано

"Станом на середину липня у РПЗМ зафіксовані більше ніж 400 тис. заяв на компенсацію від українців, чиє житло було пошкоджено або зруйновано", - поділилась Шуляк.

"Сумні лідери" - за кількістю поданих заяв:

  • Донецька область;
  • Харківська область;
  • Київська область;
  • Херсонська область;
  • Запорізька область.
Чи можуть власники житла самі наповнювати РПЗМ

Політик повідомила, що інформацію до РПЗМ власники житла самостійно вносити не можуть.

Це робить через відповідні електронні кабінети:

  • або місцева влада;
  • або регіональна влада.

"Громадяни ж подають інформаційні повідомлення і заяви до РПЗМ через портал "Дія", - зауважила Шуляк.

Вона додала, що "після цього протягом 30 днів пошкоджене або зруйноване житло мають перевірити спеціальні комісії при органах місцевого самоврядування (ОМС), які обстежують об'єкти і документально підтверджують факт руйнування або знищення".

Чому ситуація залежить саме від місцевої влади

Сьогодні, за словами політика, проблема полягає не у відсутності державного інструменту обліку, а в тому, наскільки повно та якісно місцева влада наповнює вже створений реєстр.

"Ніхто також не заважає місцевій владі оприлюднювати внесені дані та інформувати мешканців про кількість і стан пошкоджених будинків", - констатувала Шуляк.

Вона наголосила, що "це дало б змогу вести дискусію на основі перевірених цифр, а не заяв про відсутність інформації".

Отже, ключове питання сьогодні полягає не у відсутності системи обліку, а в тому, наскільки повно та якісно місцева влада наповнює РПЗМ.

Насамкінець нардеп нагадала, що від достовірності внесених даних залежить, чи зможе держава:

  • оцінити реальний масштаб руйнувань;
  • спланувати фінансування;
  • визначити черговість відновлення.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що українці зможуть фіксувати пошкоджене майно за спрощеною процедурою.

Крім того, ми пояснювали, як отримати гроші за програмою "єВідновлення", якщо спадщина ще не оформлена.

Читайте також, як державні виплати формують новий попит на ринку житла.