Кулі замінив на дрони: історія нацгвардійця з Вінниччини, який повернувся у стрій після важкої ампутації

Він міг обрати тихе цивільне життя після важкого поранення на фронті та ампутації, але знову вдягнув гвардійський однострій.

Військовослужбовець 40-го полку імені полковника Данила Нечая Національної гвардії України на псевдо «Гєра» доводить: коли здається, що сил уже не залишилося, саме тоді народжується справжня сила.

Історію воїна поділились у Військовій частині 3008 Національної гвардії України.

Шлях від строковика до снайпера

Свою службу в армії «Гєра» розпочав у 18 років. До цього встиг повчитися на зварювальника-рихтувальника. У 2021 році хлопця призвали на строкову службу, яку він проходив у Києві. Саме там його і застало повномасштабне вторгнення.

«Повномасштабне вторгнення мене застало так, що я збирався на чергування. О 4-й ранку ми мали виїжджати на охорону одного з аеропортів Києва. Ми стояли біля КТП, коли подали сигнал про те, що почалася війна та оголошено повну бойову готовність», – згадує гвардієць.

Згодом «Гєра» підписав контракт та понад два роки навчався в Національній академії НГУ. Проте, вважаючи подальше навчання в умовах війни недоцільним, прийняв рішення повернутися безпосередньо у війська. Продовжив службу вже на посаді снайпера першої категорії. У листопаді 2024 року він вирушив на виконання перших бойових завдань.

«Я вважаю, що виграв у лотерею»

Важке поранення боєць отримав 21 грудня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання. Він наступив на вибуховий пристрій.

«Планував повернутися додому живим і здоровим, але сталося як сталося. Я вважаю, що виграв у лотерею, бо все могло повернутися значно гірше. Я впав між ще декількома вибуховими пристроями», – каже військовий.

Наслідком підриву стала часткова ампутація правої ноги. Найважчим, за словами «Гєри», став другий день після поранення, коли повернувся усвідомленість і нестерпний біль, який не тамував навіть чистий морфін. Хлопець зізнається: у ті хвилини навіть шкодував, що вижив. Проте вже за тиждень взяв себе в руки, зрозумівши – раз залишився живим, значить так потрібно.

Величезну роль у відновленні відіграла підтримка родини, друзів та побратимів. Усі етапи лікування та три повторні реампутації поруч із ним пройшла кохана дружина. З нею воїн познайомився у лікарні, коли ще пересувався на кріслі колісному, і вже за місяць пара одружилася.

Завдяки залізній волі, «Гєра» став на протез уже за тиждень після переведення на реабілітацію і практично одразу почав на ньому бігати.

Нова спеціалізація: РЕБ та ударні БПЛА

Спробувавши знайти себе у цивільному житті після лікування, гвардієць зрозумів, що його місце – у строю. У лютому 2026 року він повернувся до 40-го полку НГУ. Нині «Гєра» – командир відділення РЕБ у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення.

Він наголошує, що повернувся, бо не має права «відсиджуватися», поки інші хлопці воюють, адже його протез не обмежує його у рухах. Наразі нацгвардієць координує забезпечення побратимів на передовій, тримає з ними зв'язок по три рази на добу та разом із волонтерами шукає необхідне обладнання. У майбутньому «Гєра» планує повернутися безпосередньо на лінію вогню і планує пов'язати своє життя з армією щонайменше ще на 20 років.

«Моя першочергова ціль – це оборона своєї країни. Саме моя батьківщина – це Харківська область. Якщо я повернуся туди, де гарантія, що в хату до моєї дружини чи дитини не прийде якийсь "освободітєль" зі зброєю? Ми воюємо для того, щоб у майбутньому наші діти не знали, що таке війна», – підсумовує нацгвардієць.