Як російські спецслужби намагаються втягувати дітей у диверсії та підпали — і чому цього не можна допустити

Останнім часом в Україні та на окупованих територіях фіксуються випадки, коли російські спецслужби намагаються використовувати неповнолітніх у своїх операціях. Мова йде про підпали, дрібні диверсії чи передачу інформації. Для ворога це дешевий і зручний спосіб — залучати дітей і підлітків, які через вік і довірливість стають легкою мішенню.

Але за кожним таким випадком стоїть небезпека не лише для держави, а й для самих дітей. Вони ризикують своїм життям, здоров’ям, свободою і майбутнім.

Чому саме діти?

Вербувальники розуміють, що підлітки часто цікавляться «забороненим», шукають пригод і легко піддаються на емоційні заклики. Вони можуть обіцяти:

швидкі гроші за прості завдання;
«героїзм» чи «боротьбу» — мовляв, участь у диверсії робить дитину «важливою»;
секретність і «гру» — підлітків втягують у рольові сценарії, змушуючи виконувати завдання;
шантаж — іноді дітей підловлюють на особистих фото чи дрібних порушеннях і примушують діяти.

Для спецслужб дитина — це лише інструмент. Виконала завдання — добре. Потрапила в руки правоохоронців чи постраждала — знайдуть іншого.

Які наслідки для дитини?

Кримінальна відповідальність. Закон не робить великих поблажок: підліток може отримати судимість.
Ризик для життя. Підпал або підрив можуть закінчитися трагічно для самого виконавця.
Травма. Дитина, яку використали, роками відчуває сором, провину чи психологічний тиск.
Зруйноване майбутнє. Вступ до навчальних закладів, робота, служба — усе ускладнюється, якщо в минулому була причетність до злочинів.

Що мають робити батьки?

Говоріть із дітьми. Пояснюйте простими словами, що чужі «доручення» можуть бути пасткою.
Перевіряйте контакти. Нові «друзі» в інтернеті, дивні чати чи секретні розмови — сигнал небезпеки.
Підтримуйте довіру. Дитина має знати: їй повірять і допоможуть, навіть якщо зробила помилку.
Слідкуйте за змінами поведінки. Замкнутість, різкі зміни настрою чи дивні «підробітки» — тривожні дзвіночки.

Російські спецслужби не гребують нічим, навіть використанням дітей у своїх злочинних планах. Але наше завдання — не дозволити цього.

Діти мають рости в безпеці, вчитись, мріяти і будувати своє майбутнє. А не ставати пішаками у чужій війні.

Тому найкраща протидія — це поінформованість, уважність і спільна відповідальність. Бо чужі диверсанти шукають слабкі місця, а наша сила — у тому, щоб їх не дати.