Залізний «Гарфілд» із Крижополя: історія офіцера, який врятував 18 побратимів і подолав кілометр з пораненням

Залізний «Гарфілд» із Крижополя: історія офіцера, який врятував 18 побратимів і подолав кілометр з пораненням

Справжня сила армії вимірюється не лише зброєю, а й людьми, які беруть на себе відповідальність у найпекельніші моменти бою. Один із таких прикладів відваги та безкомпромісного обов'язку — капітан Костянтин Олійник з Крижополя, відомий побратимам під позивним «Гарфілд».

7 серпня на центральній площі рідного Крижополя офіцеру урочисто вручили відомчу відзнаку Міністерства оборони України — медаль «За поранення». Ця нагорода — лише частина визнання його важкого та героїчного шляху.


Шлях від курсанта до командира взводу

Костянтин народився 17 жовтня 1998 року та виріс у Крижополі, де закінчив місцеву школу №2. Обравши шлях захисника, він здобув освіту у Військовій академії в Одесі. Спочатку служив у 49-му навчальному розвідувальному центрі, але прагнення бути на передовій перемогло: Костянтин добровільно перевівся до бойової частини.

Як командир протитанкового взводу 67-ї окремої механізованої бригади, «Гарфілд» виконував найскладніші завдання на Лиманському напрямку та поблизу селища Невське на Луганщині. На фронті його цінували за холодний розум, витримку та головний пріоритет — збереження життів своїх бійців.

Під час одного зі складних боїв офіцер проявив виняткову лідерську стійкість: менш ніж за пів дня він організував евакуацію 18 поранених побратимів із позиції, яку практично втратили під натиском ворога.


Незламність попри біль

13 вересня 2024 року під час атаки ворожого дрона Костянтин отримав важке поранення. Попри біль та значну втрату крові, офіцер виявив колосальну силу волі — самостійно подолав понад кілометр до пункту евакуації.

Після тривалого лікування та реабілітації, у лютому 2026 року капітан Олійник був звільнений зі Збройних Сил України за станом здоров’я. За час військової служби за мужність і героїзм він також нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Історія Костянтина Олійника — це нагадування про те, якою ціною виборюється свобода України, і приклад для кожного з нас: справжня міць гартується у здатності діяти заради інших навіть у найважчих випробуваннях.